Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) об'єктом для нарахування страхових внесків для роботодавців є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", і виплата винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності.

Застраховані особи сплачують страхові внески з сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу. Враховуючи вищезазначене, базою для нарахування страхових внесків є виплати, які:

- по-перше, належать до фонду оплати праці, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності;

- по-друге, підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

При відсутності однієї з умов на суми виплат страхові внески не нараховуються.

 

 

назад