Головна сторінка                                                                                                                                            кодування сторінки -  UTF-8

Інформація для ЗМІ

Дошка оголошень

Відшкодування ставок  кредиту

Регуляторна політика

Ліцензування

Дозвільна система

Туризм на Київщині

EURO-2012 in Ukraine

Гаряча лінія

Форум

Актуальні теми:

Небезпечні партнери в бізнесі

Как помочь предпринимателю в условиях кризиса?

Анекдоти про бізнес

ЕКСКУРСІЙНІ ОБ’ЄКТИ


МІСТА ОБЛАСНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ

м. Березань

Музей краєзнавчий
Адреса:07540, м. Березань, вул. Фрунзе, 22, тел: +380 4476 6-16-62.
Експозиції: кімната природи, кімната побуту, кімната Т.Г. Шевченка, кімната 30-х років, козацьке поселення, кімната народної творчості, експозиція Успенського собору Києво-Печерської лаври, кімната нумізматики (гроші всіх країн світу), кімната бойової слави, виставковий зал.

Колишня пивоварня
Ця споруда є найстарішою у Березані. В ХІХ столітті вона була пивоварнею. Належала місцевим поміщикам. Місцеве неселення й зараз називає її "заводом Канського".  У ХХ столітті довгий час в ній містився склад збіжжя.


м.
 Біла Церква

Ансамбль споруд поштової станції
Адреса:09100,м.Біла Церква, бульв.50 років Перемоги.
Комплекс споруд був зведений у 1825-1833рр. на кошти Браницьких. Ім’я архітектора невідоме. Ансамбль займає площу близько 1,5га і складається з двох частин. Перша частина споруд–будівлі поштової станції, готелю і заїзду. В другій знаходились служби–каретне приміщення, кузня і конюшня. Всі споруди ансамблю витримані в стриманому і простому  класичному стилі.

Дендропарк «Олександрія»
Адреса:09100,м.Біла Церква, бульв.50 років Перемоги,тел.+380 4463 4-05-47.
Архітектурно-садовий комплекс дендропарку «Олександрія» закладений графинею Олександрою Браницькою наприкінці XVIII–початку XIXст. Композиційною основою парку є природний лісостеповий ландшафт, який утворюють дубовий ліс разом з галявинами, луками та водними об’єктами. Природні пейзажі органічно поєднані з архітектурними спорудами-павільйонами, альтанками, колонадами та містками, виконаними в романтичному стилі. Колекція  парку налічує близько 1800 видів, різновидностей та форм рослин.
Пам’ятки архітектури: головний вхід до парку–побудований у класичному стилі, павільйон Ротонда, Руїни (паркова споруда),Колонада “Луна”, Китайській місток(сходи й альтанка), скульптура Меркурія, джерело “Лев”, Палієва гора, пам’ятний знак Семену Палію, резиденція Браницьких, музей з картинами, скульптурами з білого мармуру, колекціями птахів, дрібних тварин та ін. На території парку знаходиться 8 ставів. Площа парку–297,0га.

Замкова гора
Дитинець міста. В XIIст. тут знаходився єпископський храм, християнське кладовище та двір єпископа. У 1552р. на цьому місці відновили Білоцерківську фортецю, що протягом двох сторіч відігравала величезну роль у захисті території. Зараз це пам’ятник археології.

Зимовий палац
Зимова резиденція гр.Браницьких побудована в кінці ХVІІІст. – на початку ХІХст. на березі Росі на захід від Замкової гори. Це дерев’яна, двоповерхова, «обтинькована» споруда в стилі класицизму. Головний фасад прикрашений чотириколонним портиком та іонійським ордером. Простота і стриманість форм споруди не применшують її сприйняття. Можливо, в ній вже уже видно ознаки  занепаду класицизму в архітектурі цивільних будівель. Палац стоїть на території колишнього будинку старости.
Каплиця святого великомученика Георгія
Каплицю побудовано на згадку про земляків, полеглих у війнах. Проект каплиці створили архітектори Ю.Бабич і В.Кузьмин. Була освячена 6 травня 1996р.

Костел святого Іоанна Хрестителя
У 1789р. К.Браницький виділив кошти на будівництво костелу святого Іоанна Хрестителя на Замковій горі. З невідомих причин це будівництво затяглось і було завершено тільки в 1812р.
Браницький звів Костел у пам’ять ранньої смерті свого сина Олександра, який впав у дитинстві з коня.
У плані будівлі лежить традиційний для католицької архітектури латинський хрест, витягнутий по осі схід-захід. Висота споруди–27м,ширина–24,5м, довжина–35м,товщина бутового фундаменту 170см, стін–140см.
Інтер’єр костелу прикрашений орнаментальним ліпленням із складними за сюжетом і технікою ажурними розетками. Костел розписаний монументальним живописом (загальною площею в 1кв.м) роботи невідомих здібних майстрів.
На одній із стін збереглась біломармурова стела на згадку про Катерину Браницькі-Сангушко.
Нині в будівлі костелу зал камерної та органної музики.

Музей електричного зв’язку
Адреса:09100,м.Біла Церква, бульв.50-років Перемоги,23/1,тел.+380 4463 5-29-55.
Історія зв’язку і пошти, апарати, якими передавали повідомлення в різні часи, перший телевізор та інше.

Музей Краєзнавчий
Адреса:09100, м.Біла Церква, пл.Соборна,4,тел.:+380 4463 5-54-61, +380 4463 5-55-52.
Відділ природи: природа нашого краю, рослинний та тваринний світ Південної Київщини, природні умови та природні ресурси краю. Пошуки і знахідки Правобережної геологічної експедиції. 
Відділ історії: археологічне минуле краю, від палеолітичної людини до ранніх слов’ян, трипільська культура, зарубинецька культура, Поросся за часів Русі Х- ХІІІст., Білоцерківщина в період польсько-литовської доби та козаччини, Біла Церква в роки Визвольної війни під керівництвом Б.Хмельницького, визвольна боротьба у ХVІІІст. на Білоцерківщині, декабристський рух на Південній Київщині, розвиток капіталістичних відносин на території краю, історія та доля роду графів Браницьких, розвиток освіти та культури в краї.
Відділ етнографії: українське народне житло (ХІХ-перша половини ХХст.), український народний побут та етнографія Київщини (кінець ХІХ-початок ХХст.), народний одяг та вишивка Київщини (кінець ХІХ-початок ХХст.), свята та обряди на Білоцерківщині (кінець ХІХ-початок ХХст.), народні промисли та ремесла в краї (в кінці ХІХ–на початку ХХст.).
Тематичні виставки: Наш край в роки радянсько-німецької війни 1941-1945рр., “На тих афганських рубежах…”, “Відродження української культури в розмаїтті національних культур незалежної України”, західноєвропейський живопис ХVІІ-ХІХст.
Пересувні виставки: ХХст.–кроки незалежності, етнографія Київщини (кінець ХІХ-початок ХХст.), історія та доля роду графів Браницьких, архітектурні пам’ятники Білоцерківщини, наш край в роки радянсько–німецької війни 1941-1945рр. 
Експозиційний розділ «Пам'ять звинувачує…»: присвячений Голодомору 1932-1933 рр.  Знаходяться фото та документи часів створення колгоспів, причини виникнення голоду, репресії на селі, голод на Білоцерківщини, вшанування померлих від голоду.

Музей парку “Олександрія”
Адреса: 09100,м.Біла Церква, бульв.50-років Перемоги, тел.+380 4463 4-05-51.
15 мармурових скульптур (скульптури італійських майстрів), портрети сім’ї Браницьких, засновників парку, історія  сім’ї Браницьких.

Пам’ятний знак  “Гренадер”
На бульварі Перемоги встановлений пам’ятний знак “Гренадер”, яким увіковічено формування в Білій Церкві в червні 1812р. козацького полку з жителів Київського, Васильківського, Таращанського та Богуславського повітів чисельністю 1248 вояків. Під командуванням Оболенського в складі 3-ї армії Тормосова полк брав участь в багатьох операціях, проявляючи мужність у контрнаступі і здійснюючи рейди в тил противника. “За хоробрість і удатність” 30 серпня 1814р. полк був нагороджений за “височайшим указом” срібними трубами–неабиякою на той час відзнакою.

Пам’ятний знак на честь героїв ліквідаторів і потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.
Встановлено у 2007р.Виготовлений у вигляді  знаку радіаційної небезпеки з чорного надміцного полірованого граніту, що закований у трилисник залізобетонних брил із слідами опалубки. Серцевина знака розколота тендітною квітучою яблунькою-символом молодості, життя та надії. Шістнадцять квіток, що опали з дерева символізують 16 років з дня трагедії.

Пам’ятний знак "Танк"
Встановлений до 25-річчя Перемоги на в’їзді в Білу Церкву зі сквирського напрямку. Звідси 4 січня 1944р. увірвався екіпаж лейтенанта Турчанінова. Бойову машину, яка дійшла до Берліна й Праги – танк «Т-34» 1943р. випуску передало місту Київське танкове училище.

Пам’ятник Б.Хмельницькому
Скульптура, яку виготовили в ливарному цеху заводу “Сільмаш” ливарники П.Вовчок та І.Гаврилюк з інженером-технологом В.Гусєвим за моделлю заводського художника В.Губрія. Гетьман постав у металі не тільки  як полководець, а як державний діяч у задумі про долю України.

Пам’ятник жертвам Голодомору
Пам’ятник зведений за ініціативою демократичних організацій міста. Робота броварського архітектора Г.Мосенадза. Своє бачення трагедії він виразив у вигляді пагорба з камінним хрестом і меморіальною дошкою в облямованому каменем вирізі на його схилі. Бруковані  майданчик перед пам’ятником та доріжка довкола обрамлені 12 металевими свічками. Пам’ятник був відкритий 16 вересня 1993р.

Пам’ятний знак на честь повстання під проводом Криштофа Косинського
У груднi 1591р. почалось перше на Правобережнiй Україні селянсько-козацьке повстання проти панування польської шляхти. На чолі повстання стояв гетьман Криштоф Косинський. За походженням–шляхтич з Підляшшя. За воєнні заслуги вiн дiстав земельну маєтнiсть, але коли Януш Острозький, бiлоцеркiвський староста i колонiзований нащадок славетного роду забрав його землю, Косинський, розумiючи марнiсть судового позову на могутнього вельможу, вдався до повстання. Мiщанство Білої Церкви енергійно підтримувало загін Косинського i повстанці знищили польський гарнізон, оволоділи замком та резиденцією намiсника  воєводи Острозького i пiдстарости Курцевича-Булиги, спалили королiвський унiверсал на право володiння Острозьким Бiлою Церквою. Звiдси повстання поширилось на всю Київщину i за її межi.

Собор Преображенський
В 1833-39рр. у дворі напівзруйнованої Микільської церкви на замовлення графині О.В.Браницької було зведено величну споруду “Преображенський собор” – цегляна будівля споруджена в класичному стилі. Висота її, сягає 40м.
У 1980р. собор був капітально відремонтований. У 1989р. його передали церковній общині.

Торгові ряди
У 1809-1814р. на Базарній Площі–торговому центрі Ф.К.Браницький звів торгові ряди або ж Гостинний двір на 85 крамниць.
Побудовані у стилі раннього класицизму Торгові Ряди звернуті на площу відкритими великими аркадами, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирьох фасадів. Ці портики відігравали велику композиційну роль, замикаючи перспективу чотирьох взаємно-перпендикулярних вулиць, спланованих по осях квадратної Базарної площі.
Інша досить поширена назва торгових рядів–БРУМ (Браницьких універсальний магазин).

Церква святого Миколая
Церква існувала вже в першій половині ХVІІст. Перша згадка про неї містилася в дарчих написах на двох Євангеліях, подарованих в 1637р. Павлом і Семеном Шкридловичами. У 1706р. гетьман І.Мазепа започаткував нову кам’яну церкву замість дерев’яної, однак закінчити будівництво не встиг. Її два переділи були добудовані вже греко-католиками, а сама церква протягом 1715-1725рр.була собором. Ця пам’ятка церковної архітектури традиційно вважається найдавнішою спорудою в місті і є символом історії Білої Церкви. План храму не має аналога серед пам’яток української архітектури ХVІІ- ХVІІІст.

Церква святої Марії Магдалини
Церква святої Марії Магдалини була споруджена в 1843р. на кошти Владислава Ксаверійовича Браницького.
Будівля храму зведена у класичному стилі, однокупольна, в плані хрестоподібна, чотиристовпна. Дзвіниця прибудована прямо до церкви. Вхід оформлений портиком.


м. Бориспіль

Музей Бориспільський державний історичний
08300,  м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 89, тел. +38 04495 6-79-82 .
Експозиції:
• історія Бориспільського району з найдавніших часів;
• матеріали трипільської культури;
• фрагмент діорами «Будівництво Летської божниці»;
• фрагмент половецької кам’яної баби;
• велика кількість зброї, знарядь праці, прикрас та речей домашнього вжитку, «інтер’єр селянської хати»;
• Бориспіль під час татарської неволі;
• Бориспіль під час польського панування;
• Бориспіль як економічний центр, де проходив шлях Київ-Полтава;
• Експозиції присвячені Г.Сковороді; Т.Шевченку; В.Л.Лукашевичу; П.Чубинському; класику єврейської культури Шолом - Алейхему;
• Експозиції в часи лютневої революції 1917 р.; Великої Вітчизняної війни; голодомору; відродження міста; сучасних років.
• Експонати присвячені  10-річчю виводу військ з Афганістану;
• Матеріали про початок діяльності Бориспільського осередку Народного руху України.

Пам’ятник П. Чубинському
Встановлено в день десятої річниці проголошення незалежності України.
Павло Платонович Чубинський - видатний народознавець, етнограф, громадський діяч, автор слів гімну «Ще не вмерла Україна». Народився 27 січня 1839 р. на хуторі поблизу Борисполя.

Собор Свято-Покровський
Побудований собор на «Петрусевій леваді», неподалік від траси Київ – Харків та відгалуженої від неї дороги на Переяслав. Проект оригінальної споруди склав Архієпископ Черкаський і Канівський Софроній (Дмитро Савович Дмитрук).
Висота собору 52 метри.  Одночасно його можуть відвідати три тисячі чоловік.
В соборі знаходиться ікона Покрови Божої Матері.

«Алея Героїв»
Меморіал пам’яті Героям Радянського Союзу. Це бориспільці Ю.М.Головатий, В.Ф.Шкіль, Р.С.Павловський, І.Х.Кравченко з Гнідина, І.І.Братусь з Рогозова, М.І.Стасюк з Великої Стариці, М.П.Прудкий з Дударкова та І.Д.Кудря з Салькова.

Пам’ятний знак Т. Г. Шевченку
Встановлено на честь перебування поета в Борисполі. Тут на «Петрусевій леваді» у 1843 – 1847 рр., проїжджаючи через Бориспіль, зупинявся Т.Г. Шевченко. Відкрито в 1994 р., автори : О.Скобліков, Є. Скоблікова, Ю. Новохацько, І.В.Моліт, В. Мохнієнко.


м. Бровари

Музей Броварський краєзнавчий
Адреса: 07400, м.Бровари,  вул.Гагаріна 6, тел. +380 4494 5-03-32, 5-10-61. 
Експозиція музею розміщується в 6 залах загальною площею 275 кв.м.
В експозиції музею налічується близько 2 тис. експонатів, усього в фондах музею понад 7 тис. експонатів.
Перший зал музею відтворює природу Броварщини.
Другий зал охоплює період від кам’яного віку до початку 20 ст.
Окремі вітрини відображають життя краю часів козаччини.
Окремий розділ присвячено матеріалам про перебування на Броварщині Т.Г.Шевченка.
Третій зал відтворює побут та народні ремесла українського народу.
Четвертий зал охоплює період від Громадської до закінчення Великої Вітчизняної війни.
Окремі вітрини відображають період колективізації, Голодомору 1932-1933рр., роботу в Броварській дитячій трудовій колонії №5 у 1936-1937рр. видатного педагога А.С.Макаренка.
П’ятий зал виставковий.  
Шостий зал знайомить із видатними діячами культури і спорту Броварщини.


м. Буча

Будинок, в якому мешкав лікар-гідропат В.Б.Камінський
Адреса:м. Буча, вул. Малиновського, 87.
Великою популярністю в Бучі і за її межами користувався проживаючий тут довгі роки лікар, професор-гідропат В.Б.Камінський (1871-1931). Його праця "Друг здоров'я - рідкість у наш час. За його рецептами лікуються і нині. Японський професор Кацузо Ніні, складаючи основу своєї унікальної "системи здоров'я", відібрав 362 праці, у тому числі й книгу В.Б.Камінського.

Пам’ятний знак на місці дачі родини письменника М. Булгакова
Пам’ятний знак встановлено у 1991 році до 100-річчя з дня народження Михайла Булгакова - на місці, де була дача письменника.

Пам’ятник воїнам-афганцям (м. Буча)
Пам’ятник споруджено із гранітного постаменту, на якому стоїть танк.


м. Васильків

Адмінбудинок 1817р.
Адреса: 08600, м. Васильків, вул. Соборна.
Збудований у 1817 році. У 1821 р. у цьому будинку розміщувалося управління Чернігівського полку, який приєднався до повстання декабристів. Будівля цегляна, вкрита штукатуркою, двоповерхова, П-подібної форми. Стоїть на невисокому цоколі, неодноразово перебудовувалася. Планування коридорне, перекриття плоскі. Декор фасадів характерний для архітектури класицизму. Є рідкісним зразком цивільної провінційної архітектури класицизму в Україні.

Каплиця “Живоносне джерело”
Відроджено на місці криниці Феодосія Печерського по вул. Трудовій 21.

Пам’ятний знак про присвоєння військовому містечку №11
У м. Васильків отримав звання двічі Героя Радянського Союзу генерал-полковник В.Д.Лавринков
Пам’ятний знак відкрито 16 травня 2000 року на честь 55-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні , та в зв’язку з 70-річчям з дня народження В.Д.Лавриненкова. До пам`ятного знаку з двох сторін тягнеться алея.

Пам’ятний знак на честь 150-річчя повстання Чернігівського полку 1825-1826 рр.
У м. Васильків проти царського свавілля повстав Чернігівський  піхотний полк з декабристами (29 грудня 1825р.-3 січня 1826 р.). На згадку про цю подію встановили пам”ятний знак, який був відкритий у 1975р.

Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку
Пам’ятник встановлено і відкрито 2 жовтня 1993р. з нагоди 1000-річчя м. Василькова, в якому не раз був великий Кобзар українського народу.

Пам’ятний знак воїнам-афганцям
Пам’ятник відкрито 11 вересня 1999р. з нагоди 1006-річчя м.Василькова, та 10-річчя з дня виводу радянських військ з території Афганістана.

Пам’ятний знак випускникам-васильківцям від вдячних нащадків
Пам’ятний знак відкрито 23 лютого 2001р. на честь 60-річчя Васильківського авіаційного навчального закладу (Васильківського військового авіаційно-технічного училища) на кошти випускника  Л.А Бобрицького.

Собор святих Антонія і Феодосія
Адреса: 08600, м. Васильків, вул. Соборна.
Кам'яна церква побудована у 1758 р., імовірно кріпаком Києво-Печерської лаври, „кам'яних справ майстром” С.Ковніром за зразком собору Різдва Богородиці у Козельці.
Найприкметнішою ознакою будівлі є фронтони з карнизами подвійної кривизни, що увінчують апсиди (скульптор С.Тальянець).
У інтер'єрі частково збереглися малюванки кінця ХІХ ст., виконані олійними фарбами. Собор є унікальною пам'яткою пізнього бароко.

Церква Миколаївська
08600, м. Васильків, вул. Шевченка.
Збудована у 1792 р. Розташована в низинній частині міста.
Інтер'єр розписано у ХІХ ст. У будівлі поєднано ознаки архітектури класицизму з елементами бароко.


м. Ірпінь (Ірпінський регіон)

Будинки творчості композиторів "Ворзель" (смт. Ворзель)
Адреса: смт Ворзель, вул. Ворошилова, 51
27 грудня 1940 року було засновано Будинок творчості композиторів "Ворзель", представлений тоді двоповерховим котеджем, переданим Спілці композиторів артисткою Г.Борисоглібською.

Будинки творчості спілки письменників України (м. Ірпінь)
Адреса:  м. Ірпінь,  вул. Стельмаха. Тел. +380 4479 6-13-72.
В Ірпені, на колишній дачі  київського фабриканта Чоколова, в 1936 р. створено Будинок творчості Спілки письменників  України. Тут жили й творили Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Олесь Гончар, Олесь Бердник, Максим Рильський , Павло Загребельний, Олександр Твардовський, Микола Ушаков, Мукола Асєєв та ін. Тут у Володимира Сосюри гостював французький письменник П’єр Гамарра.

Музей державний краєзнавчий (м. Ірпінь)
Адреса:   м. Ірпінь вул. Т. Шевченка, 4.  тел +380 4497 5-40-70.
Створений у 1977 р. Експозиції: діарама «Річка Ірпінь», «Археологічні знахідки», «Історичний побут Приірпіння», «Приірпіння в роки Великої Вітчизняної війни», «Приірпіння в післявоєнний період», «Приірпіння суасне», «Літературно-мистецьке Приірпіння».
Постійно діючі виставки: виставка з фондів музею «Музичні інструменти Миколи Будника», виставка живопису з фондів музею «Ірпінь у творчості М.О.Донцова», виставка живопису з фондів музею «Мальовничий світ М.О.Донцова», виставка живопису В.Г.Негреска.

Ірпінський музей Григорія Кочура (м.Ірпінь)
Адреса: 08200, м.Ірпінь вул.Г.А.Кочура,
тел +380 44 486-71-39.

Знаний літературознавець, перекладач і поет Григорій Кочур. Він прославився перекла¬дами з 31 мови світу.
Експозиції музею:
- робочуий кабінет, де можна побачити портрети відомих літераторів, політиків, дисидентів: М.К.Зерова, М.Т.Рильського, В.Симоненка, В.Стуса, Л.Костенко, О.Заливахи, В.Вовка, П.Тичини, М.Бажана та ін. Також розміщені фотографії та привітання від В.Чорновола, Л.Лук'яненка, І.Драча, Д.Павличка, і мармурова копія скульптурного портрета Григорія Кочура, зроблена відомим скульптором Борисом Довганем;
- експозиція «Братські могили в'язнів»;
- експозиція часів заслання (книги, написані від руки, переклади «Гамлета», сонетів Шекспіра, «Дон Кіхота», вироби з кераміки, картини, афіші, картини А.Горської, О.Заливахи, кераміка М.Севрук. Окрема експозиція присвячена театральним постановкам шекспірового «Гамлета», перекладеного Григорієм Порфировичем);
- верхня частина будинку Кочура, де кімнати заставлені шафами з книгами;
- другий поверх (бібліотека) після смерті Григорія Порфировича добудовували й розширили. Загалом, бібліотека налічує близько 25 тисяч книг.

Пам’ятник художнику Ф.Г. Кричевському (м. Ірпінь)
Встановлений у 1980 р. Стела на місці садиби, де мешкав художник Ф.І.Кричевський, на стелі – профіль художника і роки життя. Автор – Б.М.Піаніда .

Стела на місці садиби, де мешкав художник Ф.Г.Кричевський (м. Ірпінь)
Стела на місці садиби, де мешкав художник Ф.Г.Кричевський знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Павленка, 1 (вул. Революції). Встановлений 1980 року рішенням адміністрації і парторганізації Київського художнього інституту. Матеріал: білий мармур, висота – 2 м.

Пам’ятник З. Алієвій (м. Ірпінь)
Пам'ятник встановлено на території парку. Скульптор – С. Чурбанов, архітектор – В.О. Рак, Б.М. Піаніда.
З.Алієва була членом Комітету захисту миру СРСР, заступником голови Комітету захисту миру Азербайджанської РСР, чле¬ном Товариства "Знання" Азербайджанської РСР, членом Президії офтальмологічного наукового товариства СРСР. Мала звання заслуженого наукового діяча Азербайджану.

Пам’ятник “Україна молода” (смт. Коцюбинське)
Встановлений у 2000 році. Бронзова фігура дівчини в українському вбранні на гранітному постаменті. Автор – скульптор Усенко-Мороз Л.П., архітектор – Саєнко А.Р.

Погруддя Героя Радянського Союзу В.П.Правика (м. Ірпінь)
Архітектор – В.Є. Гуменюк. В.П.Правик - ліквідатор аварії на ЧАЕС, один із перших загиблих. Пам’ятник встановлено у 1987 році, одночасно із встановленням пам’ятнику ліквідатору В.Кібенку в Іванкові.
Погруддя письменнику М. Коцюбинському (с. Коцюбинське)

Погруддя Т.Г.Шевченку (смт. Коцюбинське)
Встановлений у 2001 р. до 187-ї річниці з дня народження Кобзаря. Прогруддя з граніту на гранітному постаменті. Автор – скульптор Мудрій М.К., архітектор – Шульга Л.А.

Храм Покровський Святителя Миколая (м. Ірпінь)
Храм знаходиться на території Національного університету державної податкової служби України. Збудовано у 1999 р.  Після першої відслуженої літургії Його Блаженство Володимир (Сабодан), митрополит Київський і всія України, вручив в дар храму частку мощей святителя і чудотворця Миколая.
9 грудня 2001 року Преосвященнійший Павло єпископ Вишгородський, намісник Києво-Печерської Лаври, відслуживши в храмі літургію, подарував йому частку мощей чотирьох преподобних Печерських (прп. Аліпія-іконописця, прп. Нестора-літописця, прп. Мойсея Угрина, прп. Агапіта-лікаря), а також священномученика Володимира митрополита Київського і Галицького.

Церква Свято-Покровська (смт. Гостомель)
Гостомельська церква - історична архітектурна пам'ятка кінця ХVІІ століття. Заснована за ініціативою полковника гайдамацького загону Семена Палія. Побудована в 1770 році на місці колишньої споруди. В 1999 році за ініціативою отця Петра були підняті нові бані Свято-Покровської церкви.


м. Переяслав-Хмельницький

Археологічний музей
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Т.Шевченка,17, тел.+380 4467 5-15-74.
Споруджений над залишками церкви ХІ ст. У вітчизняній музейній практиці це перший досвід збереження на місці розкопок та експонування архітектурно-археологічної пам’ятки.

Архистраго-Михайлівський Церковний Комплекс (вул. Московська,34)
Вишукано декорована споруда, як всередині, так і зовні. Розписи розповідають про євангельські та історичні події. До монастиря належить також храм Преподобного Макарія (мощі святого були перенесені до Михайлівського монастиря в ХУІІІ ст.) та дзвіниця. Нині споруди використовуються як музейні. У приміщенні церкви працює музей народного одягу Наддніпрянської України. Над залишками собору ХІ ст. збудовано павільйон, де відкрився музей архітектури Переяслава періоду Київської Русі.

Ансамбль Вознесенського монастиря (вул. Сковороди, 52,54)
Хрестоподібний храм є взірцем української національної архітектури. Монументальна споруда складної конструкції прикрашена бароковим ліпленням. У 1779р. в південній частині монастирського подвір’я було збудовано триярусну дзвіницю в стилі українського бароко. Вона служила водночас другим входом на територію обителі.
Будівництво комплексу було започатковане ще в 1695р., коли гетьман Іван Мазепа виділив кошти на зведення Вознесенського собору. Зараз у приміщенні собору відкрито музей.

Земляні укріплення ХІ-ХІІ ст.
Частину земляних укріплень дитинця, які збереглися, досліджували Б. Рибаков, П. Раппопорт. Дитинець розташований біля місця, де р. Альта впадає у р. Трубіж. Його територію оточували високі вали, а з рівнинного боку – рови. З півночі на південь вали простягалися більш ніж на 400 м. Основу валу складали дубові зруби-городні, які заповнювалися землею. Зовні їх обкладали цеглою-сирцем і дерном. Висота валу досягала 17-18 м, ширина – 18 м. На гребені валу стояли дерев'яні стіни.

Меморіальний музей академіка В.Г. Заболотного
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка,7.
Меморіальна експозиція містить у собі 1460 експонатів основного фонду. Оригінальні документи, картини, багаточисельні проекти, креслення, малюнки, макети. В музеї також представлена колекція художніх творів, що належала родині Заболотних.

Музей-діорама “Битва за Дніпро-1943р.”
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Г. Сковороди, тел. +380 4467 5-18-79.
Художнє полотно довжиною 28 і висотою 7 метрів. Портретна галерея Героїв Радянського Союзу, документи, нагороди, особисті речі ветеранів, фронтові газети та листівки, зброя.

Музей заповіту Т.Г.Шевченка
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Т.Шевченка, 8,
тел. +380 4467 5-56-41, +380 4467 5-41-03.
Музей присвячено написанню «Заповіту», Т.Г.Шевченком, він неодноразово приїздив до м. Переяслав-Хмельницького. Бачинню Шевченком міста, написанню 9 творів, проживанню в будинку друга А.О.Козачковського. 

Меморіальний музей Г. Сковороди
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Г. Сковороди, 52, тел. .+380 4467 5-14-48.
Вестибюль, бібліотека, клас колегіуму, де викладав Г.Сковорода, та його келія відтворені в первісному вигляді. В одній із кімнат колегіуму відтворено обстановку келії Сковороди: тверде ліжко, застелене домотканим рядном, шафи з книгами, секретер, стілець, предмети домашнього вжитку (дерев’яні ложки, глиняні миски та глечики). Старовинні меблі підтримують атмосферу колишніх часів, а воскова фігура Сковороди підкреслює присутність філософа в цьому закладі. В експозиції можна побачити також цінні музичні інструменти ХVІІІ ст. -скрипку, сопілку, бандуру, цимбали, ліру, якими досконало володів поет.

Михайлівська церква (1646-1666 рр.)
Збудована полковником Ф. Лободою на руїнах стародавнього храму Михайла (1090 р.). У 1711-1749 рр. церква реставрувалася. У 1734 р. вона горіла, але пошкодження були незначні. У 1823 р. кам'яний купол замінили на дерев'яний. Інтер'єр церкви розписаний у 1715 р. Збереглися початкові ліпні прикраси у фронтончиках вікон.

Музей кобзарського мистецтва
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 2, тел. +380 4467 5-36-41.
Експонуються атрибути козацького братерства: ікони, підсвічки, лампада, біблія; музичні інструменти: кобза, бандура, скрипка, бубон, басоля. В музеї зібрана портретна галерея відомих кобзарів України.

Музей Українського народного одягу
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Г. Сковороди,
тел. +380 4467 5-11-65.
Експонується верхній одяг з різних регіонів України: свити, юбки, кожухи, шапки, башлики, капелюхи.
Музей історії архітектури Переяслава часів Київської Русі
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Московська, 34, тел. +380 4467 5-16-12.
Експонуються матеріали, знайдені під час розкопок у місті:є уламки та цілі посудини, шиферні прясла, глиняні іграшки, бронзовий литий хрест із розкопок Андріївської церкви, речі із заліза, амфор тощо.

Музей Трипільської культури
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 6,
тел. +380 4467 5-29-36.
Експонуються керамічні вироби часів Трипільської культури.

Музей козацької слави в роботах В. Завгороднього
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 8,
тел. +380 4467 5-56-41.
Експонуються 200 робіт видатного майстра, який пензлем і олівцем створив знайомі образи гетьманів, полковників, простих козаків.

Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Адреса: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна, 2,
 тел. +380 4467 5-29-36.
Задум про створення музею виник у 1964 р. Музейна територія розташована на відстані одного кілометра від центру міста на степовому плато, оточеному з трьох боків долиною річок Трубіж та Попівка. Початок формування експозиції припав на 1965-1966 р., коли було встановлено перші споруди. Протягом наступних років на Татарській горі виросло село, у якому налічувалося 140 об'єктів – народного будівництва і побуту, окремі споруди та речі панів (мисливський будиночок, два панські будинки, альтанки), археологічні об'єкти, колекція вітряків.
За змістом колекція поділена на чотири відділи: археологічний, сільських промислів, колекція вітряків, „Наддніпрянське село”. Відділам відповідають окремі ділянки музею і тільки вітряки розкидані чотирма групами по всій території.
План експозиції: праворуч від головного входу розміщується археологічний відділ, далі за ним –«Наддніпрянське село», ліворуч від шляху, у нижній частині території, – сільські промисли з основною групою вітряків. Ліворуч від головного входу – три вітряки, селянська садиба, церква, реконструйований козацький двір, панські будівлі.
На початку будівництва територія музею являла собою чисте поле, згодом було насаджено рослини, створено штучні водойми. Головне прагнення – справжнє відтворення дійсності – ті споруди, що стояли окремо в селі, так і експонуються (школа, водяний млин, кузня), а селянські будівлі об'єднані у садиби. Єдиний ансамбль становить церква, побудована у 1606 р., дзвіниця і церковна сторожка. Садиби розміщені по сусідству, між собою, утворюючи вулиці. Композиційний центр експозиції – сільський майдан, до якого виходять вісім вулиць, провулків, стежок.
Починається маршрут з археологічного відділу – реконструкція житла ХІ ст. (з Переяслава-Хмельницького), житла періоду черняхівської культури (знайдені на території музею), житла і печі ХІV ст., гончарної печі, могильника з похованням, зрубів Х ст. (з Києва). Далі експонати ХVІІ ст. – дерев'яна церква 1606 р. (із с. Острійки Білоцерківського району), церкви із сіл Андруші (1767) та В'юнище (1833) Переяслав-Хмельницького району.
Біля ставка експонується двір гончара ХІХ ст. Оригінальною спорудою є гамазей на 8 засіків 1887 р. (с. Пристроми Переяслав-Хмельницького р-ну), який призначався для зберігання страхового фонду сільської общини.
Досить цікавими експонатами є колодязь-журавель, шинок ХІХ ст., садиба чинбаря, майдан з базаром та крамницями і сільською управою, олійниця (дубова колода масою понад 8 т, яка піднімалася й опускалася за допомогою дерев'яного гвинта), двори ткача, теслі, бондаря, садиба багатія-мірошника, корчма, неподалік якої стояли  вітряки з різних регіонів України.
Це один із найкращих музеїв Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”. Сучасна площа музею-30 га. Всього тут розмістилось 385 пам’яток народної архітектури та побуту XII-XVII ст., 20 дворів з хатками та господарськими будівлями, 23 різноманітні установи та майстерні, 20 тисяч витворів мистецтва, зібраних у лісостеповій зоні України. Тут можна відвідати 12 музеїв, а саме:
1. Музей хліба побутові речі, вироби з хліба, прикраси якого здобули славу далеко за межами України.
2. Музей М.М. Бенардоса історії електрозварювання: лабораторія, де працював винахідник. З того часу залишилися меблі сім’ї Бенардоса, книги, макети, креслення, побутові й особисті предмети.
3. Музей Шолом-Алейхема кімната, де відтворено інтер’єр будинку батьків письменника, дерев’яне ліжко, стіл, комод, шафа, сервант, які стояли в будинку Рабиновичів; робочий кабінет письменника – стіл, етажерка, столик, та інше.
4. Музей історії бджільництва в музеї стоїть хатка знаменитого пасічника з усіма наддвірними будівлями: хата, сіни, комора; у дворі - друга комора,  призначена для збереження меду, рамок, вуликів.
5. Музей світопізнання та мирного освоєння космосу є макет автоматичного апарата «Луноход-1», крісло-ложемент з космічного корабля “Союз”, спусковий апарат, скафандр і парашут Юрія Гагаріна, комплекс обчислювальної техніки «Мінськ-1», діючий макет системи Байконур.
6. Музей історії народних обрядів та звичаїв про обряди та українські звичаї розповідають експонати музею.
7. Музей українського рушника ( музейний фонд налічує понад 4 тисячі рушників, присвячених різній тематиці та їх вжитку).
8. Музей української Православної Церкви (зібрані експонати  свідчать про історію становлення православ’я в Україні).
9. Музей сухопутного транспорту (сани, сани-козирки, господарські сани, сани розвальні, сани і півсани, санки, віз, биндюг, котига, чумацька мажа, грабарка, безтарк та інший транспорт часів ХІХ ст.).
10. Музей декоративно-прикладного мистецтва (у п’яти залах знаходиться 1000 робіт відомих українських майстрів).
11. Музей лісового господарства (павільйон перебудований із колишньої повітки; там знаходяться знаряддя догляду за лісом: шишкосушарня, хата лісника, комора, техніка для лісонасадження, лісний кордон).
12. Музей пошти (зайшовши в музей, потрапляєш в обстановку типової поштової станції того часу. Кімната для приїжджих, кімната для господарів, кімната ямщика, кімната для багатих приїжджих).

Свято-Троїцька церква (вул. Гімназійна,1)
Храм (на той час дерев’яний) був зведений у ХУІІ ст. на кошти переяславського полковника В.Сербина в 1791р. в церкву влучила блискавка, що спричинило пожежу. Відновлену церкву було освячено в 1804р. а через 60 років прибудували дзвіницю. Проста й невибаглива конструкція оздоблена відповідно до українських культових традицій, типових для малого православного храму. Належить громаді Української Православної Церкви.

Синагога (вул. Покровська, 38)
Храм побудований у класичному стилі. Це єдина з єврейських культових споруд Переяслава, що збереглася до наших днів.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці (пл. Переяславської ради, 12)
Сучасних архітектурних форм п’ятиглавий храм у «псевдовізантійському» стилі собор набув наприкінці ХІХ ст., 1896р. раніше він був дерев’яний. Саме тут 8 січня 1654р. козацька старшина на чолі з Б. Хмельницьким складала присягу на вірність московському царю.


м. Ржищів

Давньоруське городище Іван-гора
Городище ототожнюють з давнім містом-фортецею Іван, що згадується у літопису в 1151р., де розповідається про боротьбу за Київ між князем Ізяславом Мстиславичем та Юрієм Долгоруким.
Городище розташоване на горі, його майданчик підвищується над рівнем річки на 65-70м., значна частина підмита Дніпром і обвалилася у заплаву. Схили гори з боку балки підсилені штучними зрізами, на яких викопані рови (глибина до 2м, ширина до 6м). Городище датується першою половиною ХІІ-ХІІІст. Тільки у двох випадках на досить незначній площі було виявлено матеріали зарубинецької культури.

Картинна галерея сучасного мистецтва «Мальовнича Україна»
Адреса: 09230, м.Ржищів, вул.Леніна, 17.
В експозиції галереї представлені роботи художників України XX-XXIст., як професійних, так і художників-аматорів, а також картини художників м.Ржищева.

Музей образотворчого мистецтва ім.І.-В.Задорожного
Адреса: 09230, м.Ржищів, вул.Леніна, 48, тел. +380 4473 2-12-53.
Постійна експозиція – картини І.-В.Задорожного – заслуженого діяча мистецтв, сучасного художника-монументаліста.
Також проходять тематичні фотовиставки, виставки графіки, живопису митців м.Ржищів, виставляються художні вироби місцевих жителів.

Музей української старовини
Адреса: 09230, м.Ржищів, вул.Леніна, 17.
Експозицію музею складають археологічні знахідки часів кам’яного віку, трипільської, черняхівської, зарубинецької культур, зброя епохи Київської Русі, часів Козаччини. Також старовинні знаряддя праці, речі домашнього вжитку, посуд, колекція вишитих рушників, музичні інструменти, стародруки.

Ржищівське відділення
Київського обласного археологічного музею
Адреса: 09230, м.Ржищів, вул.Леніна, 30, тел. +380 4473 2- 21- 87.
Експозиція музею створена на основі археологічних знахідок, віднайдених під час розкопок на землях Ржищева. Понад п’ять тисяч музейних предметів знайомлять з історією Південно-Східної Київщини. Тут представлені трипільська, черняхівська культури та культура Київської Русі.

Сквер Трипільський
У 2003р. до 110-ї річниці відкриття трипільської культури у міському парку встановлено пам’ятник, автор якого Шевченківський лауреат – А.В.Гайдамака. В тому ж році закладено Трипільський сквер, де поєднані скульптурні композиції з дендронасадженнями. Тут встановлено збільшені копії жіночих фігурок та біноклевидної посудини (знахідки трипільської культури) – роботи скульпторів М.Головатого, М.Білика, В.Шолудька, М.Сівака, О.Альошкіна, П.Карама.
 

Церква Троїцька
Збудована у 1853-1860рр. на місці дерев'яної. Церква цегляна, чотиристовпна, з трьома нефами і дзвіницею над притвором. Увінчана куполом на восьмигранному барабані. Дзвіниця завершена шатром. На північній стіні зберігся розпис ХІХст. У інтер'єрі переважає розпис   70-хрр. ХХст. У західній частині центрального нефа знаходяться хори. У формах церкви помітні риси класичного стилю, але композиція та декор характерні для так званої „єпархіальної” (церковної) архітектури другої половини ХІХст.


м. Славутич

Вхідна стела кварталу «Орел»
Відкрита у 1989р. в Єреванському кварталі.  Автори:  Меграбян С., Назарян А.,Шагинян А.

Меморіальна дошка Ю.П.Ваcилевичу
Відкрита у 1989р. Ю.П.Василевич. – начальник штабу містобудівного комплексу Ради Міністрів УРСР. У 1987 – 1989 рр. керував будівництвом Київського кварталу м. Славутича.

Монументальне панно «Азербайджан»
Створено у 1989р.  Автори: Кафаров М., Гусейнов З. Бакинський квартал.

Музей краєзнавчий Чорнобильської АЕС та міста Славутич
Адреса: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т. Дружби народів, 7, а/с 184. Тел./факс  +380 4479 2-06-00.
Експозиції:
• «Будівництво міста Славутич»;
• «Славутич – наш дім» (Славутич сучасний);
• «Природничий»;
• «Етнічний»;
• «Велика Вітчизняна війна».

Пам’ятний знак «Героям Чорнобиля»
Встановлено у 1988р. в центрі міста.

Панно «Спорт»
Знаходиться у Тбіліському кварталі. Створено у 1990р. Автори: Е.Копадзе, З.Сакварелідзе, В.Гаприндашвілі.

Погруддя Т.Г.Шевченку
Встановлено у 2001 р. на території «Центрального парку» Автори: Ю.Баглик; Ю.Бородкин

Скульптура-фонтан «Сторони світу»
Споруджено у 1989р. Ризький квартал.

Скульптурні композиції: «Козулі», «Людина, яка саджає дуб», «Сім’я»
Встановлені в 1995 р. в центрі міста.

м. Фастів

Костел Воздвиження Святого Хреста
Костел збудований у центрі міста за проектом архітектора  В. Домбровського. У 1906-1908 рр. у будівництві костелу брав участь архітектор Ф. Троуп'янський. На фасаді розміщені горельєфні композиції (скульптор Е. Саля).

Музей “Музей на колесах”
Адреса: 08500, м. Фастів, Фастівський залізничний вокзал.
Музей відкритий з нагоди 10-ї річниці незалежності України. Музейний комплекс висвітлює часи виборювання Україною незалежності, історичні події грудня 1918 р., коли на ст. Фастів було підписано Акт злуки Української та Західно-Української Народних Республік.

Музей Державний краєзнавчий
Адреса: 08500, м. Фастів, вул. Радянська, 9, тел. +380 4465 6-11-84.
Еспозиції: природа Фастівщини, археологічні знахідки, колекція ікон та графіки, фастівський полковник Семен Палій, голодомор, Фастівщина в роки Великої Вітчизняної війни, 65-та річниця ОУН УПА, фастівський поет та громадський діяч В.І.Косовський, виставкова зала, роботи викладачів та учнів  школи народної майстерності (змінюється щомісяця), «Галерея одного художника»: роботи заслуженого художника України М.Ф.Сліпченко (1909-200рр.) (змінюється щороку).

Пам’ятний знак з нагоди 375 річчя народження Семена Палія
Знаходиться  біля Покровської церкви, на місці встановлення пам’ятника Семену Палію.

Пам'ятник воїнам-фастівчанам
Встановлений 6 листопада 1983 р., на честь 40-річчя визволення м.Фастова від німецько-фашистських загарбників біля залізничної колії. Автор – архітектор В.А.Акімов.

Пам’ятник М.М.Бенардосу
Скульптор - Древецький А. А., архітектор - В.С.Тофан. Пам’ятник  винахіднику електродугової зварки встановлено в 1981 р. на честь 100-річчя винаходу.

Пам’ятник радянським воїнам-танкістам Танк “Т-34”
Архітектор - Г.П.Яценко. Встановлено в 1970 р.

Пам’ятник  Т.Г.Шевченку
Скульптор – А.А.Древецький, архітектор - А.А.Сандуленко. Пам’ятник молодого Кобзаря.
Встановлено в 1994 р.

Церква Покровська
Пам’ятка архітектури національного значення. Споруджена в 1740 р. Один із шедеврів української дерев’яної архітектури, вражає гармонійністю форм. Тризрубна, з трьома банями на восьмигранних барабанах. У 1975 – 1977 рр. у початковому вигляді були відновлені конструкції зрубів і перекриттів. Бані знову були покриті гонтом.  Біля церкви створена аркада-галерея. Із західного боку до будівлі був прибудований тамбур.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сайт створено та підтримується за власної ініціативи

співробітників представництва Держкомпідприємництва України

у Київській області

Погода в Украине UcoZ Web Services
Powered By UcozCopyright MyCorp © 2008